Дендропарк "Тростянець"
Як хочеться іноді вирватись з повсякденної метушні великого міста, відчути себе частиною живої природи, ковтнути свіжого повітря, послухати переспіви пташок та шум зеленого листя… Хоч би на мить опинитися там, де час іде неквапливо, де віковічні дуби та ялини задумливо вдивляються у своє відображення на водній поверхні. Нічого не порушує їх спокою, лише іноді пропливе білий лебідь, ледь хвилюючи водне дзеркало. Думаєте, це лише мрія? Але саме таким постає перед відвідувачами дендропарк «Тростянець», який знаходиться в однойменному селі Ічнянського району Чернігівської області.
Засновником парку був Іван Михайлович Скоропадський (1804-1887) - нащадок відомого в історії України роду Скоропадських. Робота з будівництва парку почалася в 1834 році. Різновид місцевих рослин було поповнено екзотичними видами саджанців, які доставляли з розсадників Риги, Петербурга, Парижа, Києва, Каразінського акліматизаційного саду. У 1850-х роках площа парку поступово збільшувалася.
Проект парку розробляли відомі російські майстри брати Євстигнєєви, а з 1857 р. над створенням парку працював уродженець Ельзасу Карл Данилович Шлінглоф, учений-садівник, який і став садівником Тростянця. У 1858 році будівництво парку вступило у нову стадію – тут, на майже безлісій рівнині, почалося створення гористого рельєфу. Були насипані високі кургани – «гори»(деякі з них - Сторожова, Дідова, Ротонда, Мохната мають висоту більше 30 метрів), які нагадували профіль Альп. Для створення системи ставків було використано струмок Тростянець, здійснено будівництво "Швейцарської ущелини" - одного з наймальовничіших куточків парку. Роботи тривали близько 30 років. Їх результатом стало створення справжнього шедевру садово-паркового мистецтва – дендропарку, який таїть у собі і віковічні дерева, і сонячні галявини, і ущелини, і таємничу глибочінь ставків.
У 1886 році було проведено перший ботанічну інвентаризацію і зроблено топографічний план парку, площа якого на той час сягала 175 га. У дендропарку налічувалося 574 види дерев і кущів, в т.ч. ялин і смерек - 51 вид та форма, модрин - 6, сосен - 27, туй - 32, ялівців - 25, дубів - 50, кленів - 60, ясенів - 37, лип - 27, беріз - 16, в'язів - 34, вільха - 9, тополь - 18, каштанів - 25, верб - 18, горобини - 17, решта родів налічувала менше 6 видів та форм.
Після встановлення радянської влади парк перебував у віданні місцевого радгоспу, в 1940 році був реорганізований в дендрологічний заповідник, а в 1951-му став структурною одиницею Центрального ботанічного саду Академії наук.
Сьогодні, як і сто років тому, парк зачаровує відвідувача особливим відчуттям спокою та цілковитої гармонії. Під час прогулянки тінистими доріжками один за одним поступово розкриваються мальовничі пейзажі: Вестибюльна галявина, яка радує око різноманіттям барв і форм рослинності, Кедрова поляна, сонячна і простора Березова галявина з половецькою бабою... А ось і Лебединий став з своїми господарями – зграєю білих лебедів, які вже звикли до постійної уваги з боку відвідувачів. А далі Сонячна Галявина, велична Модринова алея, галявини «Три сестри», «Вісім братів»…
Деякі дерева в парку виросли в справжні монументи. Це – ялина, туя "Шапка Мономаха", каштан та інші. Існують дерева-гіганти, висота яких сягає сорока метрів, є і карликові дерева. На території, суміжній з парковими насадженнями, створений арборетум - колекційна ділянка дерев і чагарників.
На пагорбі, що був насипаний поблизу галявини з листяних і хвойних дерев, поставили мармуровий пам'ятник, замовлений Іваном Михайловичем Скоропадським за кілька років до смерті. Пам'ятник зображує ангела, який правою рукою вказує на небо. На постаменті викарбувані непересічні слова: «Любезный прохожий! Садъ, въ котором ты гуляешь, посажденъ мной; он служилъ мнъ утъшеніемъ въ моей жизни. Если ты заметишь безпорядокъ, ведущй къ уничтоженію его, то скажи объ этомъ хозяину сада: ты сдълашь доброе дъло».
Корисна інформація:
Відстань від Києва до Тростянця можна подолати, маючи власне авто, якщо після Броварів звернути на трасу Київ – Суми, і доїхати до Прилук, а звідти прямувати ще близько 30 км до Тростянця. Тим, хто не має власного транспорту, можна приєднатися і до екскурсії на один день. Громадський транспорт навряд чи підійде для поїздки на один день до парку – автобус «Київ-Тростянець» відбуває зі станції Дарниця о 14.30, а прибуває до Тростянця о 21.25. Можливо, звісно, заночувати в сусідньому дитячому санаторії, в якому для туристів зазвичай знаходять кімнати.
