Історія грошового обігу України

Греко-скіфський період VII в. до н.е. - I в.н.е.

Грошовий обіг на південній території сучасної України зароджується в епоху переселення сюди греків із Малої Азії та розвитку торгових відношень між ними й іншим грецьким світом, а також місцевими скіфськими племенами.

Наконечники стріл.

Кінець VII - VI в.в. до н.е. Першим еквівалентом грошей у Північному Причорномор'ї стають наконечники стріл із тупими та закругленими кінцями, іншими конфігураціями , що виключають їхнє використання як зброю. Вони випускалися в Скіфській державі, а також у грецьких поселеннях на острові Березань і в Ольвії. У VI в. до н.е. в Ольвії з'являються литі монети у виді "дельфінів" та "риб". Наприкінці цього ж століття починає випуск срібних монет Пантікапей.

Срібна монета Пантікапея.

V в. до н.е. Ольвія здійснює випуск бронзових литих монет - "асів" круглої форми з зображеннями Афіни, Горгони, а пізніше і Деметри, а також їхніх фракцій. У Керкинітіді першими монетами також стають литі монети "стрільці" та "риби". Никоній випускає серію литих монет з ім'ям заступника міста - скіфського царя Скіла. Їм також випускаються литі імітації монетам міста Істрія. Продовжує чеканити монету Пантікапей, починає карбування храм Аполлона.

Бронзова лита монета.

Кінець V - IV в.в. до н.е. Майже всі основні грецькі міста Північного Причорномор'я переходять до карбування власних монет із срібла та міді:
Синдська Гавань, Німфей, Феодосія, Херсонес, Тіра, Фанагорія. Ольвія і Пантікапей чеканять також і золоті монети. Випускаються скіфські імітації срібним драхмам македонського царя Пилипа II. У грошовий обіг Північного Причорномор'я починають вживатися монети Західного і Південного Понта, інших грецьких міст-держав.

Монета Фанагорії.

III в. до н.е. Продовжують випуск монет міста-поліси Ольвія, Тіра, Херсонес, Пантикапей. Припиняється карбування у Феодосії і Керкинітіді. Феодосія була підпорядкована і включена до складу Боспорської держави, а Керкинітіда - до складу Херсонеського поліса. Кельтські племена, що населяли Придністров'я та придунайську область, чеканять власні статери із золота і срібла.

Монета Херсонесу.

II в. до н.е. Грошовий обіг у Північному Причорномор'ї залишається без серйозних змін. Продовжуються випуски монетних дворів Пантікапея, Ольвії, Тіри і Херсонеса. Ольвія потрапляє під вплив Скіфського царства і чеканить монети з іменами скіфських царів Скілура й Акроси.

I в. до н.е. Понтийский цар Митридат VI Евпатор включає до складу своєї держави всі основні міста-поліси Північного Причорномор'я. Це викликало приплив монет понтійських міст Сінопи, Аміса, Амастрії й інших у Північне Причорномор'я та їхній частковий перечекан на місцевих монетних дворах. У середині I в. до н.е. Ольвия і Тіра піддаються гетській навалі і на визначений час перестають чеканити монету.

Римсько - сарматський період I - V в.в. н.е.

I в. н.е. Грошовий обіг активно функціонує на всій причорноморській території сучасної України. Боспорське царство потрапляє під вплив Римської імперії і з початку I в. н.е. чеканить золоту і мідну монету з портретами римських імператорів і боспорських царів. Місто Тіра стає римським провінційним містом і також чеканить монети з зображеннями римських імператорів. У грошовому обігу Північного Причорномор'я активно беруть участь монета Римської імперії та її провінцій. Після гетського розгрому відроджується карбування мідних монет в Ольвії, що також чеканить золоту і срібну монети з іменами сарматських царів Фарзоя та Іненсімея.

Монета Боспорського царства.

II в. н.е. Продовжується міське карбування в Ольвії та Херсонесі, а Боспорська держава і Тіра продовжують карбування, знаходячись під протекторатом Рима. У грошовому обігу активно беруть участь римські денарії.

III в. н.е. У першій чверті цього сторіччя під вплив Римської імперії потрапляють Ольвія і Херсонес і починають чеканити монети з портретами римських імператорів. Однак із середини сторіччя перестають чеканити монети, можливо, у зв'язку з їхнім захопленням варварськими племенами. Скіфо-сарматські та готські племена чеканять імітації римським денаріям у сріблі та міді. У грошовому обігу також беруть участь фракийські імітації римським мідним монетам.

Скіфо-сарматські монети.

IV - V в.в. У першій половині IV в. припиняється карбування монет у Боспорської державі. Монетні двори Ольвії, Тіри та Пантікапея знаходяться в занепаді. Загальна криза античної системи збільшилася для Північного Причорномор'я спустошливим набігом гунів у 80-х р.р. IV сторіччя. Продовжує карбування тільки Херсонес, що потрапив під вплив Східної Римської імперії, і який випускав монети з портретами римських імператорів Феодосія II, Льова I, Зенона й інших.

Арабо - візантійський період VI - X в.в.

VI - VII в.в. З північно-причорноморських міст карбування монет здійснює тільки Херсонес. Монети чеканяться від імені імператорів Юстініана I, Юстіна II, Маврікія, Ираклія. У грошовому обігу активно беруть участь монета Візантійської імперії. На всій іншій території сучасної України грошовий обіг практично замирає. Можливо, це було зв'язано з якимись військовими діями або міжплемінною боротьбою.

VIII - IX в.в. На півдні сучасної України як і раніше панують візантійські монети і литі монети Херсонеса (слов'янська назва - Корсунь), випущені від імені імператорів Михайла III, Василя I, Льова IV та Олександра. Наприкінці VIII в. на територію України починають надходити сасанідські драхми і куфичеські дирхеми різних східних держав - Омейядів, Абасидів, Саманидів та інші.

Куфичеські дирхеми.

X в. На всій території Київської Русі панують східні монети й імітації їм, а також "різани" - обрізки куфичеських дирхемів. На півдні в основному звертаються візантійські монети і литі монети Херсонеса з ініціалами імператорів Костянтина Багрянородного, Романа II, Іоанна Цимисхія та інші. У зв'язку з проникненням християнства та розвитком торгівлі в Київської Русі наприкінці X в. великий князь Володимир почав чеканити перші древньоруські монети із срібла і золота - "срібники" і "златники". На Кубані виникає Тмутараканське князівство, що підкорялося Київської Русі. З другої половини X в. це князівство починає випускати мідні і срібні імітації візантійським міліарісіям.

Монета Тмутараканського князівства.

Києвсько - європейський період X - XIII в.в.

X - XI в.в. У Київської Русі продовжують випускатися златники і срібники князів Володимира Великого, Святополка, Ярослава Мудрого й інших. Швидке припинення карбування древньоруських срібників можливо зв'язане з тим, що вони, в основному, мали низьку пробу срібла і погано приймалися ринком, на якому звикнули до високопробних куфичеських дирхемів. Можливо, також, що це відбулося через рясне проникнення на древньоруський ринок високопробних срібних монет європейських держав - денарієв -, а також візантійських золотих, срібних і мідних монет. Крім того, в обігу ще залишалася значна кількість східних дирхемів. З середини XI в. у Київської Русі починає випускатися лита срібна монета - гривня -, що стає основною грошовою одиницею Русі, а також її рубані частини - карбованці. У першій половині XI в. припиняє свої випуски Херсонес. Його останні монети вийшли з ініціалами візантійського імператора Романа IV.

Монета князя Володимира Великого.

XII - початок XIII в.в. Основною грошовою одиницею Київської Русі залишаються срібні злитки - гривні. Крім Києва їх випускають Чернігів, Новгород, а також Литва. В обігу присутні європейські денарії, візантійські срібні і мідні монети, а також монети мусульманських держав Сходу. Через постійні війни з половцями та міжусобиці князів грошовий обіг починає поступово загасати і підмінятись товарообміном. Після навали монголо-татар у 1240 р. грошовий обіг на території Київської Русі - України завмирає.

Гривня.

Монголо - татарський та Польсько - литовський періоди cередина XIII - кінець XVIII в.в.

Львівська монета.

Середина XIII - XIV в.в. Під ударами полчищ хана Батия в середині XIII в. пала Київська Русь. Землі України були поділені між загарбниками і великими сусідніми державами. Литва захопила Київщину, Подолію, інші центральні та північні українські землі, а також велику частину Волині. Польща опанувала Галицькою землею і частиною Західної Волині. До молдавського князівства відійшла Буковина. Під пануванням Угорщини залишилося Закарпаття, захоплене нею ще в XI в. Відповідно основна частина сучасної України в питаннях грошового обігу ділилася на три сфери впливу - монголо-татарську, литовську і польську. На південних землях України, які увішли до складу Золотої Орди, в обігу знаходилися джучидські срібні дирхеми і мідні пули, що надходили з районів Волги, або чеканилися на монетних дворах Криму. У північних і центральних районах України, які увішли до складу Литовського князівства, для платежів використовувалася литовська монета. А в сучасний Західної Україні, що потрапила під вплив Польського королівства, зверталася польська монета. Власне карбування монет у цей період здійснювало місто Львів, а також Київ у роки правління князя Володимира Ольгердовича і Волинське князівство під час правління Федіра Любартовича.

Молдавські монети.

XV - XVI в.в. На руїнах Золотої Орди на півдні України виникнуло Кримське ханство, що стало чеканити власну монету від імені ханів династії Гіреїв. У середині XV в. у Криму утворилося автономне генуезсько-татарське місто Кафа (сучас. Феодосія), що також випускало свої срібні і мідні монети. Місто Аспрокастро (сучас. Белгород-Днестровський на Одещині), що потрапив під вплив Молдавського князівства, випускає мідну монету і надчеканіває срібні золотоординські дирхеми. Молдавські монети мають широке ходження в південно-західних землях України. Після захоплення турками Константинополя і падіння Візантійської імперії в середині XV в. на українську територію починають проникати турецькі монети.

Турецькі монети.

XVII - кінець XVIII в.в. На всій території сучасної України дуже велике поширення мали монети Річі Посполитої, а також її васалів та інших європейських держав - Сілезії, Риги, Данцига, Чехії, Угорщини, Швеції. З другої половини XVII в. на Лівобережну Україну у великій кількості стали проникати срібні копійки Московської держави, а також "єфимки" - європейські талери, надчеканені в Москві. У XVIII в. у Лівобережної Україні російська монета стала пануючої. На півдні України як і раніше звертаються монети Кримського ханства й Османської імперії аж до кінця XVIII в., коли Росія цілком звільнила від турок південь України і перестало існувати Кримське ханство.

Срібні копійки Московської держави.

Російсько - радянський період кінець XVIII - 1991 р.

Кінець XVIII - XIX в.в. До кінця XVIII в. практично на всій території України зверталися монети Російської імперії, а також у незначних кількостях монети Польщі, велика частина якої була приєднана до імперії. У невеликих кількостях сюди стали проникати монети держав тимчасово або постійно включених до складу Російської імперії : Східна Прусія, Лівонія, Молдавія-Валахія, Фінляндія, Грузія й інші. У західних землях України, включених до складу Австро-Угорської імперії, зверталися, в основному, австрійські та угорські монети. На початку XVIII в. у фортеці західно-українського міста Мукачево, що стало оплотом повстання князя Ракоци, чеканилися монети повсталих угорців та українців.

Монеты Российской империи.

ХХ в.в. В роки I-ї Світової війни на території України крім російських і австро-угорських монет мали частковий обіг монети Німецької імперії, а також тимчасові гроші і металеві бони, випущені для окупованих територій. У 1918 - 1920 р.р. Україна, що проголосила свою незалежність, встигнула зробити декілька випусків власних паперових грошей, але до карбування монет справа не дійшла. З 1922 р. Україна входила до складу СРСР і на всієї її території винятковий обіг мали загальнодержавні радянські монети - регулярного обігу та комеморативні. У перші післяреволюційні роки в зв'язку із сильною інфляцією окремі українські установи випускали грошові сурогати - металеві бони, - що мали обмежене застосування. В роки II-ї Світової війни і тимчасової окупації України на її окремих територіях мали обіг німецькі, румунські, угорські гроші.

Незалежний період із 1991 р.

В серпні 1991 р. Україна стала новою незалежною європейською державою з населенням понад 50 млн. чоловік. Як і її історична попередниця Київська Русь, що ще в X - XI в.в. задекларувала свій суверенітет цивілізованому християнському світу власними монетами, Україна з 1995 року чеканить свою монету. Її перша ювілейна монета, що надійшла в обіг 7 травня 1995 р., була присвячена 50-річчу Перемоги у Великій Вітчизняній війні. Як і перші златники і срібники, викарбувані в часи князів Володимира Великого і Ярослава Мудрого, українські монети несуть на собі древній герб-тризуб Київської Русі. У 1996 р. в Україні була проведена грошова реформа й в обіг була введена нова національна валюта з традиційною назвою — гривня. Наступний 1997 р. ознаменувався введенням в обіг перших українських золотих монет. У тому ж році був відкритий новий київський Монетний двір, що на базі сучасних технологій чеканить пам'ятні та ювілейні монети з золота, срібла й інших металів, а також монети для регулярного обігу, медалі, державні нагороди.

Перша ювілейна монета.

Матеріал люб'язно надано Одеським музеєм нумізматики http://www.museum.com.ua