Лисі гори

Лиса гора - це тільки зрідка власне ім’я. Найчастіше так називають усі високі ґрунтові пагорби в межах населеного пункту або поблизу нього. Ще в першому тисячолітті нашої ери українські язичники визначили, що такі місця як не можна краще підходять для святилищ і саме в цих місцях поклонялися богам.

Лиса гора в Києві

Лиса гора - це гора, в яку найчастіше потрапляє блискавка. Природно, що грозові розряди і те місце, куди била блискавка, були священними. У Київській Русі верховним богом вважався Перун-громовержець, тобто лисі гори - це місця, позначені Перуном, точки зустрічі неба з землею, духами і енергіями потойбічного світу.

Зазвичай такі місця не мають рослинності. Пояснити це важко: чи то це збіг природних факторів, чи то ці місця спеціально розчищали для вівтаря. А біоенергетики стверджують, що це - саме через надзвичайно потужну енергетику лисих пагорбів. Рослини просто не в змозі її витримувати, і саме тому у деяких людей з ослабленою енергетичної оболонкою тривале перебування на лисій горі може викликати негативні реакції організму, нудоту, помутніння зору, погане самопочуття або навіть галюцинації.

Зазвичай лисими горами називали місця, де є сила (“місцями сили” - прим."Аратти"). Тобто це так географічно розташовані місцевості, які концентрували енергетику, і в таких місцях наші давні предки завжди мали у своєму розпорядженні святилища або вівтарі, які постійно підживлюватися певною концентрацією цієї енергії.

Священні містичні пагорби існують по всьому світу. Наприклад, назва гори Монтан-Пеле на острові Мартініка так і перекладається - гора Пеле Лиса. На Україні налічується понад 50 місць з назвами «Лиса гора» або співзвучними. Це означає, що вони отримали свої назви від гори, яка мала велике значення для кожного регіону. Якщо поблизу якогось з населених пунктів такого пагорба географічно не існувало, його спеціально насипали.

Київ має найбільшу кількість лисих гір у Європі. Практично всі найбільш відомі і значущі зосереджені в центрі міста: це власне Лиса гора (розташована на південний захід від Видубичів на правому березі річки Либідь, між Теличкою, Саперною слобідкою і Багриновою горою), Чорна гора (місцевість між бульваром Дружби Народів, пл.Либідською, над лівим берегом Либіді), Батиєва гора (на Солом`янці), Черепанова гора в районі Республіканського стадіону, пагорб під Софійським собором, Чортове Беремище (Хрещатицьке Беремище - на території парку Володимирська гірка, на трасі фунікулера), Замкова гора (вище Андріївського узвозу), Щекавиця і Татарка. Тобто їх дев'ять. Згідно нумерології дев'ятка означає закінчення, завершеність, перехід на новий якісний рівень.

 Дівич-гора в с.Трипілля

Кілька пагорбів, які потрапляють під ознаку Лисої гори можна знайти в Голосіївському лісі; на південній окраїні Києва - на березі річки Віта. Поблизу Києва, - в селі Трипілля, - знаходиться не менш легендарна Дівич-гора.

На території України найбільш сильні енергетичні пагорби розташовані так: на заході - Мукачівський район, Івано-Франківщина, Львівщина та Волинь, в центральній частині країни - Трахтемирівській півострів, Канів, Вінниця, Запоріжжя та Кривий Ріг, на півночі - Суми, на сході - Харків і Донецьк, в Криму - південь і центральна частина півострова.

У всіх цих місцях є свої лисі гори, про які відомо жителям.

Взагалі, Канівські гори, які на півночі починаються Іван-горою в Ржищеві, де за легендами сховано плуга, в якого впрягали переможеного Змія, щоб утворити Змієві вали, - потужний енергетичний центр, - великий Кобзар недаремно заповів поховати себе саме там - на горі Чернечій.

На горі Лисій (понад 1100 м над рівнем моря), що в Долинському районі Івано-Франківської області знаходиться, місцеві люди бояться вирубувати ліс, збирати гриби тощо. На вершині гори міститься найбільше чистилище-“жертовник” язичників того часу (до X ст.). Ранні промені сонця попадають на цю вершину першими. Цю гору також називають “горою відьом”.

В 50 км. від Запоріжжя розташований ландшафтний заповідник "Лиса Гора", котра знаходиться поряд з Василівкою на узбережжі Каховського водосховища. У Харкові - це Холодна гора, у Вінниці - Лиса гора в Іллінецького району, у Львові - Кайзерваль (Лиса гора та Високий Замок), в Криму - гора під містечком Сінатне.

Існують певні правила поведінки в подібних місцях. Найголовніше - не приходити на таку гору з агресією або в поганому настрої, тому що енергія, що існує в таких місцях, посилює саме ту енергетику, з якою людина приходить. Все залежить від того, - творцем чи руйнівником є людина. Якщо в людині внутрішньо присутні руйнівні тенденції, то само собою, що для нього небезпечні будь-які місця сили, так як вони будуть тільки підсилювати такі процеси. Людина, налаштована на самопізнання і на творчість, на такому місці буде наповнюватися силою.

У місцях розташування лисих гір, де проходять сильні енергетичні потоки, людина може прискорити реалізацію як своїх позитивних бажань, так і шкідливих. Тобто, може отримати благо чи покарання.

Здавна українські жерці (волхви, мольфари, чаклуни, відьмаки) творили на таких пагорбах чудеса. Збираючись на лисих горах, вони за допомогою молитов і заклинань дізнавалися у вищих сил необхідну інформацію, дізнавалися плани можливих дій, отримували поради.

На Лисій горі в Києві археологічними розвідками знайдено святилище Трипільської культури. Лиса гора була одним з головних святих місць і після насильного насадження християнства. Говорять, що князь Володимир частенько там ганявся за тими, хто "…оскверняху землю требами своїми…", "…пред дубом молебни поют…", "…приносять яко жертви, пироги і каші, і яєшні, і, поклонясь березам, почнуть пісні сатанинські співати і дланьми плескати, і всяко бесяться…".

Відомо, що навіть у радянські часи на Лису гору приїжджали різні політичні діячі, щоб нібито загадати бажання, яке обов'язково здійснювалося.

Джерело www.aratta-ukraine.com