Бабусині казки
Мудра баба
Йшла одного дня по дорозі стара баба. Побачила на землі гаманець, підняла, поглянула. А в гаманці - гроші. Подумала собі баба так: «Не візьму я цих грошей, оскільки гроші - гріх і смерть!» І кинула гаманець знову на землю. Услід за бабою йшли два жандарми. Коли побачили на дорозі гаманець з грошима, здивувалися.
- Глянь, чому баба гроші не узяла? - говорить один.
- Тому що дурна, - говорить другий.
- А може, баба щось знає? - запитує перший.
- Наздоженемо її, дізнаемось! - відповідає другий. Побігли за старою, наздогнали, запитують:
- Бабка, чому ви пройшли мимо гаманця з грошима і не узяли його собі? Може, ви дуже багаті?
- Небагата я, а набожна. Не маю навіть і на сіль...
- І чому ви не узяли собі хоч половину? - Грошей мені не потрібно. Гроші - смерть! Жандарми розсміялися.
- То хіба не говорив я тобі, що баба несповна розуму, - сміється жандарм.
- Ймовірно, дід бив бабу по голові мішком, - сміється другий. Стара жінка пішла собі дорогою, а жандарми сіли на великій камінь і почали ділитися грошима. Коли вже поділилися, захотілося їм випити. Старший говорить молодшому:
- Тут тобі сотня! Біжи в село, купи горілки і якоїсь закуски.
- Охоче! - відрапортував молодший, швидко побіг до корчми. Сидить старший біля грошей, милується новими сотнями і думає собі так: «Яке велике щастя! Куплю собі маєток, одружуся і буду паном. Житиму без печалі...» Тримає в руках гаманець жандарм, дивиться на нього жадібними очима і думає: «Добре б покласти в кишеню всі гроші. Чому я повинен ділитися з молодшим? Я ж перший відмітив на дорозі бабу з гаманцем?» І додумався убити молодшого. А тим часом молодший жандарм повертався з горілкою. Він теж пошкодував грошей, які доводилися старшому. І вирішив: «Підсиплю я в пляшку отрути». Так і зробив. Як тільки він прийшов, старший на нього з багнетом! Убив товариша. Лежить мертвий жандарм на дорозі, старший дивиться на нього. Стало йому ніяково. Узяв і випив трохи горілки. І тут сам впав мертвий.
