Житомир

В глибині століть починається історія Житомира. Територія, на якій він розташований, була заселена ще в II тисячолітті до н.е. Це підтверджують виявлені археологами поблизу міста поселення і кургани епохи бронзи, раннього залізного періоду. Розкопані також могильники VII століття і залишки староруського городища Х—XIII століть.

Дослідники і історики, і серед них відомий чеський вчений-славіст Павло Йосеф Шафарик, доводили, що древнє городище — майбутній Житомир — виникло як центр племені житичів, що входило в племінний союз древлян. Назва міста — світ житичів, як і самого племені, основним заняттям якого було хліборобство, походить, як вважають, від важливої в цьому краю культури — жита, що культивувалася тут з незапам'ятних часів.

Історична доля Житомира ніяк не була мирною. Хліборобам і ремісникам не раз доводилося залишати свої будинки, братися за зброю, щоб відстояти свободу і незалежність. На древлянській землі в 945 році спалахнуло перше в Київській Русі антифеодальне повстання, яскраво описане в Іпатієвському літописі. Древляни виступили проти непомірних поборів київського князя Ігоря і відмовилися платити йому дань. Під час одного з набігів князь був убитий, а дружина його розгромлена. Дружина Ігоря княгиня Ольга жорстоко помстилася древлянам — спалила їх столицю Іськоростень і стратила близько п'яти тисяч мирних жителів. Незабаром після цього древлянські землі остаточно увійшли до складу володінь київських князів.